Організм людини пронизаний мільйонами кровоносних судин. Великі артерії і вени сполучають один з одним основні органи тіла, більш дрібні обплітають їх з усіх боків, найтонші капіляри доходять практично до кожної окремої клітини. Кров доносить до кожної клітини вашого тіла кисень з легень і поживні речовини з шлунку.
Так само кровоносна система є і у нашої планети. Кров Землі – це вода, а кровоносні судини – річки, річечки, струмки і озера. І це не просто порівняння, художня метафора. Вода на Землі грає ту ж роль, що і кров в організмі людини, і як недавно помітили учені, структура річкової сітки дуже схожа на структуру кровоносної системи людини. "Візник природи" – так назвав воду великий Леонардо да Вінчі. Саме вона, переходячи з ґрунту в рослини, з рослин в атмосферу, стікаючи по річках з материків в океани і повертаючись назад з повітряними потоками, сполучаючи один з одним різні компоненти природи, перетворює їх на єдину географічну систему. Вода не просто переходить з одного природного компоненту в інший. Як і кров, вона переносить з собою величезну кількість хімічних речовин, експортуючи їх з ґрунту в рослини, з суші в озера і океани, з атмосфери на землю. Всі рослини можуть споживати поживні речовини, що містяться в ґрунті, тільки з водою, де вони знаходяться в розчиненому стані. Якби не надходження води з ґрунту в рослини, всі трави, навіть ті, що ростуть на найбагатших ґрунтах, загинули б з голоду.
Вода забезпечує поживними речовинами і мешканців річок, озер і морів. Струмки, весело стікаючи з полів і лугів під час весняного танення снігу або після літніх дощів, збирають по дорозі хімічні речовини , що зберігаються в ґрунті і доносять їх до жителів водойм і морів, зв'язуючи тим самим наземні і водні ділянки нашої планети. Найбагатший "стіл" утворюється в тих місцях, де річки впадають в озера і моря. Тому такі ділянки узбережжя – естуарії – відрізняються багатством підводного життя.
А хто видаляє відходи, що утворюються в результаті життєдіяльності різних географічних систем? Знову ж таки вода. Особливо важлива очисна роль води зараз, коли людина отруює оточуюче середовище відходами міст, промислових і сільськогосподарських підприємств.
Давайте простежимо шлях однієї молекули води, яка робить нескінченний кругообіг.
Отже, молекула — на поверхні океану. Вода випаровується під дією сонячного тепла і молекула підіймається на висоту в декілька тисяч метрів над Землею. Тепер вона з'єднується з іншими молекулами та утворюється крапелька води. Вітер відносить цю крапельку за сотні кілометрів. Краплі приєднуються одна до одної і падають на Землю у вигляді опадів. Молекула потрапляє в Землю, потім — до коренів дерев. Молекула підіймається вздовж стовбура і нарешті випаровується з листка. Як і раніше, вона прагне піднятися вгору, щоб утворити разом з іншими молекулами ледве помітну крапельку. Крапелька летить у повітрі та потрапляє у темну, важку хмару. Наша молекула знову падає на Землю разом з дощем. Але на цей раз вона потрапляє у річку, яка несе її до океану.
Тепер можуть пройти тисячі років, доки вона не вибереться на поверхню океану, не випариться, та знову не з'явиться у крапельці, яку понесе вітер.
Цей кругообіг ніколи не зупиняється: вода випаровується з поверхні моря, летить над землею, падає у вигляді дощу та повертається у море. При цьому вода підтримує всі види життя на Землі.
Потрібно сказати, що кругообіг води не повністю замкнутий. Частина її, надходячи у верхній шар атмосфери, розкладається під дією сонячних променів і потрапляє до космосу. Але ці незначні втрати постійно відновлюються за рахунок надходження води з глибинних шарів Землі при вулканічних виверженнях.
Порівнюючи об'єм води в різних частинах гідросфери можна з'ясувати час, за який може повністю відновитися об'єм води у світовому океані, в атмосфері чи ґрунті. Повільніше за все відновлюються води в полярних льодовиках (1 раз за 8 тис. років), в підземних шарах (1 раз за 5 тис. років), в океані (1 раз за 3 тис. років). А швидше за все відновлюється річкова вода, яка на Землі повністю змінюється за 11 днів.
Немає коментарів:
Дописати коментар